Креатинфосфокіназа MB (CK-MB)

149

Для швидкої діагностики інфаркту міокарда та диференціальної діагностики патологій, що протікають з болем у перикардіальній ділянці, необхідно застосування методів, які дають швидкий та точний результат. Одним із таких аналізів є тест на креатинфосфокіназу MB (CK-MB). Він виконується за зразком венозної крові та допомагає лікареві отримувати швидкі відповіді на питання про стан хворого.

Виконати аналіз на креатинфосфокіназу MB (CK-MB) можна у лабораторії INVIVO. Сучасні гемоаналізатори та якісні реактиви допоможуть вам отримати точні результати у короткий термін.

Що таке креатинфосфокіназа MB (CK-MB)?

Креатинфосфокіназа MB (CK-MB) є однією з форм ферменту креатинфосфокінази, що бере участь у забезпеченні клітин енергією. Молекула ферменту утворена двома субодиницями – M («м’язова») і B («мозкова»), різні поєднання яких формують три основні ізоформи: CK-MM, CK-BB та CK-MB.

CK-MM переважно міститься у скелетній мускулатурі, CK-BB – у нервовій тканині, тоді як CK-MB практично повністю зосереджена у серцевому м’язі. У нормі її концентрація у крові мінімальна. При пошкодженні клітинних мембран – внаслідок гіпоксії чи інших патологічних впливів – фермент вивільняється у кровотік, що супроводжується зростанням його активності. Завдяки такій тканинній специфічності підвищення CK-MB вважається чутливим та досить точним показником ураження міокарда.

Цінність аналізу на креатинфосфокіназу MB (CK-MB) у кардіологічній діагностиці

Порушення цілісності серцевого м’яза може виникати з різних причин: травми, зневоднення, інфекції, вплив екстремальних температур або токсичних речовин. Однак найпоширенішим фактором залишається ішемічна хвороба серця, пов’язана з атеросклеротичним ураженням коронарних артерій.

Особливе діагностичне значення CK-MB має гострий інфаркт міокарда. Вже через 4 – 8 годин після появи симптомів рівень ферменту починає зростати, досягаючи максимуму через 24 – 48 годин, а потім поступово повертається до норми приблизно до третьої доби. Така динаміка робить CK-MB корисним не тільки для підтвердження первинного інфаркту, але і для виявлення повторного пошкодження серцевого м’яза, оскільки, на відміну від тропоніну I та лактатдегідрогенази, показник нормалізується значно швидше.

Слід враховувати, що перші години після інфаркту рівень CK-MB може залишатися не більше норми. Тому для підвищення діагностичної точності рекомендується проводити серійні вимірювання кожні 8 – 12 годин протягом перших двох діб.

Виразність підвищення CK-MB безпосередньо пов’язана з обсягом ураженого міокарда, що дозволяє використовувати цей показник для прогностичної оцінки. При ішемії без некрозу (наприклад, стабільної стенокардії) значного збільшення CK-MB зазвичай немає.

У молодих пацієнтів найчастіше зустрічається міокардит – запальне ураження серцевого м’яза, нерідко вірусного походження (часто асоціюється з Coxsackievirus). Захворювання може виявлятися розмитими болями за грудиною, швидкою стомлюваністю та перебоями серцевого ритму, проте симптоми нерідко залишаються малопомітними. При великому запальному процесі рівень CK-MB підвищується і, на відміну інфаркту, зберігається високим тривалий час.

Рідкісним, але вкрай небезпечним станом є синдром Рея. Він розвивається переважно у дітей молодшого віку на тлі вірусної інфекції та прийому ацетилсаліцилової кислоти та супроводжується ураженням печінки, набряком головного мозку та важкою енцефалопатією, а також може залучати серцевий м’яз.

Такі стани, як хронічна серцева недостатність, кардіоміопатії та аритмії, у більшості випадків не викликають значного зростання CK-MB.

Ряд речовин має пряму шкідливу дію на міокард. Вживання алкоголю може призводити до різкого збільшення активності CK-MB, а гостре чи хронічне отруєння чадним газом – до багаторазового зростання показника.

Невелика кількість CK-MB є і в скелетних м’язах (менше 1%). Тому при екстремальних фізичних навантаженнях, таких як марафонський біг, або при масивних травмах м’язової тканини, можливе помірне підвищення CK-MB навіть за відсутності справжнього ураження серця.

Показання до призначення

До основних симптомів, при яких призначається аналіз на креатинфосфокіназу MB (CK-MB), відносяться наступні прояви та скарги:

• інтенсивний і тривалий (понад 30 хвилин) біль за грудиною, який не усувається нітрогліцерином, і супроводжується задишкою у спокої та при мінімальних навантаженнях, пітливістю та сильною слабкістю;
• невиразний біль у грудях з відчуттями перебоїв у роботі серця та підвищеною стомлюваністю;
• біль у грудях, порушення пульсу, задишка та інші кардіологічні симптоми без ознак порушень ЕКГ.

Аналіз на креатинфосфокіназу MB (CK-MB) призначається:

• для діагностики гострого інфаркту міокарда у перші години після нападу;
• для оцінки ступеня пошкодження серцевого м’яза та складання прогнозу;
• для контролю функцій у ранньому постінфарктному періоді;
• для швидкого виявлення рецидивуючого інфаркту міокарда;
• для диференціальної діагностики патологій, що супроводжуються болями у перикардіальній зоні;
• з метою оцінки ризику розвитку інфаркту міокарда та інших кардіологічних порушень у пацієнтів після великих операцій;
• з метою оцінки розвитку ускладнень при лікуванні правастатином, флувастатином та церивастатином.

Інтерпретація результатів

Показники норми креатинфосфокінази MB (CK-MB) залежать від віку та референсних показників. Оцінка результатів має проводитися лише лікарем, який враховує всі особливості клінічного випадку.

Причини підвищення рівня CK-MB

Збільшення активності креатинфосфокінази MB найчастіше пов’язане з ушкодженням серцевого м’яза, проте можливе і за інших патологічних станів. Серед основних причин:

• гострий інфаркт міокарда;
• запальні ураження серця (гострий та хронічний міокардит);
• травми грудної клітки тупого характеру;
• інтенсивні фізичні навантаження;
• травматичні ушкодження скелетних м’язів;
• рабдоміоліз;
• м’язова дистрофія Дюшенна;
• системні захворювання сполучної тканини, включаючи дерматоміозит та системний червоний вовчак;
• синдром Рея;
• гіпотиреоз;
• хронічна ниркова недостатність;
• інтоксикація чадним газом;
• застійна серцева недостатність та різні форми кардіоміопатій;
• прийом деяких лікарських засобів, зокрема доксицикліну.

Причини зниження рівня CK-MB

Зменшення активності CK-MB клінічної цінності не має та не використовується для діагностики. Знижені показники зазвичай вказують на відсутність уражень серцевого м’яза або успішне лікування інфаркту міокарда.

Чинники, які здатні вплинути на результат аналізу

На інтерпретацію показника можуть впливати супутні захворювання та прийом медикаментів. Зокрема:

• наявність раніше перенесених уражень міокарда чи серцевої недостатності;
• застосування препаратів, що зменшують швидкість клубочкової фільтрації (фуросемід, гентаміцин, леводопа, метилпреднізолон);
• проведення дослідження в перші 4 – 8 годин після появи симптомів (у цей період можливий хибнонегативний результат).

Які додаткові дослідження можуть бути призначені?

Для більш точної оцінки стану серцево-судинної системи та запального процесу лікар може рекомендувати розширене лабораторне обстеження, що включає:

• загальний аналіз крові із лейкоцитарною формулою;
• тропонін I;
• С-реактивний білок (кількісне визначення);
• гомоцистеїн;
• цитокін та ін.

Комплексний підхід дозволяє підвищити точність діагностики та своєчасно виявити можливі ускладнення.

Всі ці дослідження можуть виконуватись у лабораторії INVIVO. Крім цього, у відділенні у м. Житомир пацієнти можуть виконати ЕКГ, Холтер моніторинг та ЕХО-КГ.

На завершення

Інфаркт міокарда – одна з найчастіших причин розвитку небезпечних ускладнень для здоров’я та життя хворого. Його діагностика має бути швидкою та точною. Одним із надійних маркерів ураження серцевого м’яза є креатинфосфокіназа CK-MB.

Виконати цей та інші аналізи і отримати точні результати можна у лабораторії INVIVO. На сайті invivo.ua ви зможете отримати всю інформацію про аналізи, акційні пропозиції, правила підготовки і найбільш зручні для вас пункти для здачі біоматеріалу. INVIVO – це щоденна турбота про ваше здоров’я!