Зміст
“Більшість кіст — доброякісні утворення, які успішно лікуються за умови своєчасного звернення до лікаря.”
Знайшли на губі дивний міхурець або лікар згадав кісту в гайморовій пазусі — і одразу купа питань. Що це взагалі таке? Небезпечно? Треба видаляти? Ретенційна кіста — утворення, з яким стикається чимало людей, але мало хто розуміє його природу. Розбираємося докладно.
Ретенційна кіста: що це таке
Ретенційна кіста — це порожнина, заповнена рідиною, яка утворюється через закупорку вивідної протоки залози. Коли секрет не може вийти назовні, він накопичується і розтягує тканини — так формується кіста.
Назва походить від латинського retentio — затримка. Тобто це буквально «кіста затримки» — місце, де затрималася рідина, якій нікуди виходити.
Ретенційна кіста не є пухлиною. Вона не проростає в сусідні тканини і не дає метастазів. Але це не означає, що її можна ігнорувати — з часом кіста збільшується і може спричинити дискомфорт або ускладнення.
Причини виникнення ретенційної кісти
Кіста завжди формується через одну й ту саму причину — порушення відтоку секрету. Але чому виникає закупорка — залежить від конкретного органу і ситуації:
- закупорка вивідної протоки залози через запалення або набряк;
- травма тканин — удар, укус, хірургічне втручання;
- хронічне запалення слизової оболонки, наприклад при синуситі;
- гормональні порушення, особливо у випадку кіст яєчника або шийки матки;
- природжені особливості будови проток;
- алергічні реакції, які викликають набряк і звуження проток.
Конкретна причина впливає на те, де утворюється кіста і як її потрібно лікувати.
Види ретенційних кіст за локалізацією
Ретенційна кіста може виникнути в будь-якому органі, де є залози з вивідними протоками. Найчастіше її знаходять у ротовій порожнині, навколоносових пазухах, яєчниках і нирках. Розглянемо кожен випадок окремо.
Ретенційна кіста верхньощелепної пазухи
Ретенційна кіста гайморової пазухи — одна з найпоширеніших. Вона утворюється на слизовій оболонці верхньощелепної пазухи через закупорку залоз при хронічному риніті або синуситі.
Буває кіста правої верхньощелепної пазухи і лівої — принципової різниці в лікуванні немає, але симптоми можуть відрізнятися за стороною.
| Характеристика | Кіста лівої пазухи | Кіста правої пазухи |
|---|---|---|
| Симптоми | Тиск і біль зліва | Тиск і біль справа |
| Виявлення | КТ або МРТ | КТ або МРТ |
| Лікування | Ендоскопічне видалення | Ендоскопічне видалення |
| Небезпека | Низька при малих розмірах | Низька при малих розмірах |
Невелика кіста верхньощелепної пазухи часто не дає жодних симптомів і виявляється випадково на знімку. Якщо вона не росте і не заважає — лікар може обрати тактику спостереження.
Ретенційна кіста слинної залози і губи
Ретенційна кіста слинної залози — це накопичення слини в заблокованій протоці. Найчастіше страждають малі слинні залози, розташовані на губах, щоках і піднебінні.
Ретенційна кіста нижньої губи виглядає як невеликий прозорий або синюватий міхурець. Вона м’яка на дотик, безболісна і може досягати кількох міліметрів у діаметрі. Після випадкового прикушування кіста лопається і зменшується, але потім з’являється знову.
Ретенційна кіста під’язикової слинної залози — це так звана ранула. Вона більша за розміром і розташована під язиком. Може заважати ковтанню і мовленню.
Кіста малої слинної залози і кіста язика мають схожу природу — закупорка протоки і накопичення секрету. Лікування в більшості випадків хірургічне.
Ретенційна кіста яєчника і нирки
Ретенційна кіста яєчника утворюється з фолікула або жовтого тіла, коли їхній вміст не розсмоктується вчасно. Це функціональна кіста — вона часто зникає сама протягом 1–3 менструальних циклів.
Ретенційна кіста нирки — це рідинне утворення в нирковій тканині. Невеликі кісти зазвичай не впливають на функцію нирки і не потребують лікування. Великі або множинні — потребують контролю уролога.
Симптоми ретенційної кісти
Симптоми залежать від того, де саме розташована кіста і якого вона розміру. Маленька кіста часто не дає жодних ознак. Більша — вже помітна.
- Ретенційна кіста губи або слинної залози: видиме утворення на слизовій, дискомфорт при жуванні або розмові.
- Кіста гайморової пазухи: відчуття тиску або повноти в щоці, закладеність носа, головний біль.
- Кіста яєчника: тягнучий біль внизу живота, порушення циклу, дискомфорт при статевому акті.
- Кіста нирки: біль у попереку, підвищений артеріальний тиск, рідше — кров у сечі.
- Кіста шийки матки: зазвичай безсимптомна, виявляється при гінекологічному огляді.
Відсутність симптомів не означає відсутність проблеми. Деякі кісти ростуть повільно і роками не нагадують про себе.
Лікування ретенційної кісти
Підхід до лікування залежить від розміру кісти, її локалізації і симптомів. Є три основні варіанти:
- Спостереження — якщо кіста мала, безсимптомна і не росте. Лікар призначає контрольні огляди раз на 6–12 місяців.
- Медикаментозне лікування — при запаленні або інфекції. Антибіотики, протизапальні засоби, але самої кісти вони не прибирають.
- Хірургічне видалення — при великих розмірах, росту кісти або вираженому дискомфорті.
Вибір методу завжди за лікарем — після огляду, УЗД або КТ.
Видалення ретенційної кісти: коли потрібна операція
Операція потрібна не завжди, але є чіткі показання:
- Кіста швидко збільшується в розмірі.
- З’явився біль або виражений дискомфорт.
- Кіста заважає нормальній роботі органу — ковтанню, диханню, сечовипусканню.
- Є підозра на запалення або нагноєння всередині кісти.
- Кіста рецидивує після консервативного лікування.
Видалення ретенційної кісти губи або слинної залози проводять під місцевою анестезією амбулаторно. Кіста гайморової пазухи видаляється ендоскопічно — через ніздрю, без розрізів на обличчі.
Коли потрібно звернутися до лікаря
Не кожна кіста потребує термінового візиту до лікаря. Але є ознаки, які не варто ігнорувати:
- кіста помітно збільшилась за кілька тижнів;
- з’явився біль, почервоніння або набряк навколо утворення;
- підвищилась температура тіла;
- кіста заважає їсти, говорити або дихати;
- утворення лопнуло і на його місці залишилась відкрита ранка.
У таких випадках потрібна консультація відповідного спеціаліста — стоматолога, отоларинголога, гінеколога або уролога — залежно від локалізації кісти.
Ретенційна кіста — це не привід для паніки, але і не те, що варто залишати без уваги. Більшість таких утворень добре піддаються лікуванню, якщо вчасно звернутися до лікаря і не чекати, поки кіста виросте до великих розмірів.
“Раннє виявлення будь-якого новоутворення — це завжди перевага для пацієнта.”
