| Индекс материала |
|---|
| Історія коледжу |
| Страница 2 |
| Страница 3 |
| Страница 4 |
| Страница 5 |
| Все страницы |
Історичні етапи діяльності
Херсонського базового медичного коледжу
Херсонської обласної ради
Важливими чинниками, що впливають на якість надання медичної допомоги населенню, є професійна підготовка і раціональне використання медичних кадрів. У зв'язку з цим особливо важливого значення набуває проблема змісту та організації підготовки медичних кадрів, оскільки необхідно сформувати нові стереотипи професійної та соціальної поведінки не тільки лікарів, а й молодших медичних (фармацевтичних) спеціалістів. А безпосередньо вирішувати це завдання покликані колективи вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
Херсонський медичний коледж є одним із найстаріших навчальних закладів по підготовці молодших медичних спеціалістів на Україні. Його історія сягає у другу половину ХІХ століття і зумовлена розвитком суспільства того часу.
Рівень і якість життя багато в чому визначаються станом охорони здоров'я. В ті часи для переважної більшості краян медична допомога була недоступною через недостатню мережу медичних установ. Так, в 1857 році в Херсонській губернії медичну допомогу надавали 25 лікарів, 9 лікарських учнів і
21 фармацевт, себто один лікар приходився на 13 тис. жителів. У селах Херсонського повіту працював один лікар і не було жодної аптеки.
З огляду на такий стан медичної справи при частих епідеміях медичну допомогу отримували лише міщани і заможні, що призводило до масової смертності. Так, в середині ХІХ ст. щеплення віспи проходило незадовільно через нестачу медиків, байдужість поміщиків, організаційні негаразди і селянські забобони. Системи соціального захисту для абсолютної більшості населення не існувало. Злидні, відсутність медичної допомоги й антисанітарія робили людей беззахисними перед епідеміями.
2 жовтня (за старим стилем) 1872 року, в Херсоні почав свою діяльність перший в Херсонській губернії спеціалізований медичний навчальний заклад – земська фельдшерська школа.
Підставою для відкриття земством цієї школи стала відсутність знаючих та досвідчених фельдшерів. Підготовка ж фельдшерів у інших школах перебувала в той час на такому слабкому рівні, що довірити їм справу народного здоров'я становило великий ризик.
За ініціативою прогресивних лікарів Херсонщини був розроблений кращий на той час проект Статуту та навчального плану, затверджений Міністерством внутрішніх справ Росії 13 жовтня 1871 року. Курс земської фельдшерської школи визначався як чотирирічний. Число вихованців-інтернів планувалося спочатку до 40 чоловік, а потім було збільшено до 50 чоловік. Число екстернів не уточнювалось.
Свого спеціального приміщення школа не мала і розміщувалась у вільних приміщеннях богоугодних закладів. Завідувачем школи згідно зі Статутом призначався старший лікар губернської земської лікарні.
Першим керівником школи став старший лікар В.А.Силуянов, викладачами – лікарі та ординатори лікарні, запрошувались для викладання і приватні лікарі. Оплата викладача на рік складала 150 карбованців. Нагляд за мораллю вихованців покладався на завідувача школи, вихователя та його помічника. Всі ці особи і складали педагогічну раду школи. Всі справи школи завідувач вів під контролем земської Управи.
З 1878 р. фельдшерська школа працювала за навчальним планом центральної, з тим же терміном навчання, що свідчило про високий рейтинг Херсонської школи в Росії. Перший прийом до школи склав 10 чоловік. В кінці 1876 року кількість учнів досягла 40. Школа знаходилась у повному розпорядженні земської Управи, яка мала право звільняти та приймати викладачів, відраховувати учнів. Тут здійснювалась підготовка фельдшерів для повітових земських лікарень, фельдшерських пунктів та губернської земської лікарні.
До школи приймались хлопці віком від 14 до 20 років, які володіли російською мовою та витримали вступні іспити. Утримання пансіонерів було злиденним. На рік видавалось по 60 карбованців на харчування та 40 карбованців на одяг кожному. На навчальні посібники школі виділялося 200 карбованців на рік. Для виправлення моральних збочень учнів при школі функціонував карцер.
Вивчалися такі дисципліни: Закон Божий, російська мова, арифметика, початкові відомості про природничі науки, історія та географія Росії, латинська мова, ботаніка, фармакологія, фармакогнозія, анатомія, фізіологія, патологія, терапія, венерологія, хірургія, зуболікування, візити до дому. Практичні заняття проводились в лікарні, причому як денні, так і нічні.
У вісімдесяті роки ХІХ ст. надруковано перші навчальні посібники, авторами яких були викладачі Херсонської земської школи (латинська мова, фармакологія та ін.).
Першими найбільш шанованими лікарями-викладачами були: старший лікар Силуянов В.А., викладач терапії М.Л. Поппер, викладач гігієни І.І. Фельдман, анатомії та фізіології – С.К. Жуковський та ін.
Випускники, які успішно витримали всі перевідні та випускні іспити, одержували свідоцтво на звання фельдшера, а ті, хто відпрацював 4 роки після закінчення школи, одержували звання старшого фельдшера.
Перший випуск фельдшерів відбувся у 1876 році (10 чоловік).
Майже одночасно з відкриттям фельдшерської школи, а саме у вересні
1784 року, губернське земство відкрило у Херсоні, при земській лікарні, повивальний інститут, з метою забезпечення населення повітів спеціально підготовленими акушерками. Однак, тоді було здійснено лише один випуск. Наступний прийом акушерок відбувся вже у 1906 році.
Серед жителів міста, медичних працівників та прогресивних членів земської Управи особливою повагою користувалося ім'я видатного англійського філантропа і гуманіста Джона Говарда, діяльність якого була пов'язана з Херсоном. У фельдшерській школі, як заповіт Джона Говарда, запроваджувалось для підготовки до практичної діяльності, крім практики в лікарні, посилання учнів 3 і 4 класу на боротьбу з епідеміями та на літо – до повітових лікарень для участі в лікувальній роботі та надання допомоги місцевому населенню.
Третій випуск відбувся достроково, у січні 1878 року, у зв'язку з російсько-турецькою війною. Всі сім випускників – Зайцев, Іванченко, Іліонсо, Коротченко, Робінер, Тюрін і Філіппов – поступили служити фельдшерами на театр бойових дій від товариства Червоного Хреста і одержали нагороди (орден Червоного Хреста та медалі). Відгуки керівництва про них та їх діяльність були схвальними, бо „сенс їх подвижництва полягав у допомозі всім пораненим і хворим, незалежно від майнового, соціального стану та віросповідання".
До 1901 року в фельдшерську школу приймались особи всіх звань і станів, до того ж, приїжджі з інших губерній користувались однаковими правами з мешканцями Херсонської губернії.
З 1901 року під час прийому до школи перевага віддається уродженцям і постійним мешканцям Херсонської губернії. В 1903/04 рр. із 109 вихованців школи лише 18 було з інших губерній. Більшість учнів школи вчилася за свій кошт і проживала або у родичів, або на приватних квартирах. Стипендіатів було мало. Найбіднішим вихованцям педагогічна рада школи призначала допомогу з тих коштів, що видавались губернським земством для потреб студентів. Найвищий розмір допомоги на рік був 40 крб., найнижчий – 5 крб.
Матеріальна незабезпеченість вихованців та їх тривале перебування в школі в дні занять спонукало педагогічну раду школи організувати для них безкоштовні сніданки.
Теоретичні заняття школи йшли згідно існуючим, загальним для всіх фельдшерських шкіл, правилам. Щодо практичних занять, то з 1903/04 навчального року лише учні 4-го класу залучалися до роботи в лікарні, амбулаторії, аптеці. Вечірні заняття з учнями школи були відмінені; учні вводились до палат групами, на розсуд викладачів, коли останні вважали це можливим і зручним. В аптеці практичні заняття проходили 3 рази на тиждень і з учнями 3-х класів, як передбачалося програмою.
Значна кількість випускників школи та учнів старших класів брала участь у революційному русі. До речі, фельдшерський рух, який одержав широкий відгук і підтримку в багатьох губерніях Росії, зародився на Херсонщині. Відкритим і всебічно обґрунтованим протестом проти всіх форм гноблення, які терпіли фельдшери Херсонщини, була публікація цікавої брошури М.П.Мартиненка – колишнього випускника Херсонської фельдшерської школи, який працював тоді в одному з повітів губернії.
У кінці ХІХ на початку ХХ ст. значно зріс приплив населення до Херсонської губернії, яке йшло сюди в пошуках заробітків. Бідність, жебрацтво, скупченість та контакти міського населення з іноземними моряками в Херсонському порту призводили до спалахів інфекційних захворювань: холери, дизентерії, тифу і т.д. Це змусило земську Управу дозволити збільшення обсягу прийому учнів до фельдшерської школи.
У серпні 1914 року почалася перша світова війна. Фельдшерська школа з напіввійськовими порядками переводиться майже на військове становище. Відмінено канікули. Заняття проводилися протягом всього року. Частину учнів було призвано на фронт, але учням 1894-1897 років народження надавалася відстрочка для закінчення школи.
Для добре встигаючих учнів відміняються перевідні іспити, ще суворішим став дисциплінарний режим. За кожне невдало сказане слово, за виявлення незадоволення існуючим станом, пропуски уроків Закону Божого, неуспішність з двох дисциплін учні відраховувались зі школи і відправлялися на фронт.
У 1916 році відбувся ювілейний, 40-й випуск. Його здійснено достроково на 4 місяці – фронту були потрібні медичні працівники.
За весь дореволюційний період свого існування земська фельдшерська школа випустила 720 фельдшерів, 50 акушерок та близько 1000 медичних сестер.
У 1905 році в Херсоні відкрито військово-фельдшерську школу, яка проіснувала до 1920 року.
Обидві фельдшерські школи працювали і під час революції та громадянської війни, але з перервами.
Декретом РНК від 29 січня 1920 року фельдшерські школи були ліквідовані, а 1 квітня того ж року на їх базі повітовим відділом охорони здоров'я була організована Херсонська акушерська школа сестер милосердя з дворічним терміном навчання.
Згідно з Положенням Народного Комісаріату охорони здоров'я з серпня
1920 року учням безкоштовно надавались гуртожиток та соцзабезпечення.
Перший випуск акушерок відбувся у 1922 році і складався з 13 чоловік. Завідував акушерською школою Михайло Митрофанович Герман, який з
1916 року очолював фельдшерську земську школу. Школа готувала фельдшерів, акушерок та медичних сестер.
З 1922 року (за спогадами колишнього викладача латинської мови А.В.Коляди) акушерська школа розміщувалась на базі 1-ї народної (радянської) лікарні. В школі навчалось 5-6 груп по 20-22 учні. В 1922 році в цю школу влились фельдшери, які до цього навчались у військово-фельдшерській школі. Викладачами школи в той час були: В.Р.Брусель (хірургія), А.П.Фролова-Герман (гігієна), А.В.Міхман (туберкульоз, інфекційні хвороби), Н.Г.Кавасса (акушерство і гінекологія).
З 1924 року (за спогадами колишніх випускників школи, а потім провідних спеціалістів міста і області О.Р.Непомнящої, М.І.Тітенко, Г.С.Бучилко) контингент школи було розділено за спеціальностями і навчальними базами:
- фельдшери продовжували навчатися на базі 1-ї народної (радянської) лікарні (нині Херсонська обласна клінічна лікарня);
- акушерки навчались на базі лікарні Тропіних (Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних). Навчальний корпус знаходився у приміщенні нинішнього офтальмологічного відділення;
- медичних сетер готували на базі лікарні "водників" (нинішня Херсонська міська клінічна лікарня) та колишньої лікарні №1 м. Херсона.
У 1927 році акушерська школа сестер милосердя була перепрофільована у медпрофшколу з 4-річним терміном навчання.
На початку 30-х років у Херсоні створюються курси для підготовки медичних працівників інших спеціальностей: зубних техніків, фельдшерів-лаборантів, фармацевтів, зубних лікарів. До речі, ці курси давали глибокі знання в обсязі школи і працювали під керівництвом інститутів удосконалення лікарів і провізорів.
У 1937 році в Херсоні відкрито фармацевтичну школу, з якої у довоєнний період проведено два випуски помічників провізорів (1937-1940, 1938-1941).
У післявоєнний час на базі обласного аптечного управління поновили свою роботу курси по підготовці фармацевтів. Очолював підготовку фармацевтів (помічників провізорів) як у довоєнні, так і післявоєнні роки Олександр Федорович Фельдман.
У 30-і роки Херсонська медпрофшкола як самостійний навчальний заклад розміщувалась у приміщенні по вул. Червонопрапорній, 32.
Після звільнення міста від німецько-фашистських загарбників постановою Херсонського облвиконкому №95 від 31.05.1944 року медпрофшкола відновила свою роботу як Херсонська фельдшерсько-акушерська школа (ФАШ).
На основі наказу Міністерства охорони здоров'я України від 24 червня
1954 року у відповідності з постановою РНК від 1937 року фельдшерсько-акушерська школа перейменована в Херсонське медичне училище.
Таким чином, Херсонське медичне училище є правонаступником всіх спеціалізованих медичних закладів у нашому місті та продовжувачем їх кращих традицій.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України №585 від 15 листопада
1963 року Херсонське медичне училище визнано базовим.
Точних відомостей про кількість викладачів у 30-х – 50-х роках немає, але відомо, що в ті роки викладали хірургію – Юрженко О.Д., Тітенко М.І., Трубач О.В.; терапію – Каменський, Слуцький А.І., Лесневський П.С.; педіатрію – Литвиненко Т.Ф., Грушкова О.С.; патанатомію – Розенфельд Р.І.; очні хвороби – Строганов В.А.; фізику – Бандурянський Р.Л., Тряпіцин Д.П.; математику – Чернобай А.І., Подбельська А.І.; латинську мову, іноземну мову – Мамаєнко Є.П.; українську мову і літературу – Фідлер О.А.; російську мову і літературу – Сухорукова; хімію, біологію – Смертина Л.М.; дисципліни лабораторної діагностики – Сокол І.Ф.
У шістдесятих-вісімдесятих роках училище було найбільшим в Україні як за контингентом студентів, так і за профілями підготовки фахівців. Тут готували фельдшерів, акушерок, фельдшерів-лаборантів, санітарних фельдшерів, зубних лікарів, фармацевтів, медичних сестер загального профілю та для дитячих лікувально-профілактичних установ. Крім того, при училищі проводилась підготовка медичних сестер дитячих дошкільних установ з терміном
навчання 1 рік.
У 1978 році, зважаючи на високий рівень матеріально-технічного забезпечення навчального процесу та кадровий потенціал викладачів, в училищі за вказівкою Міністерства охорони здоров'я України відкрито відділення для осіб з вадами слуху за спеціальністю "Стоматологія ортопедична".
Кількість студентів у 60-х – 80-х роках сягала понад 2000 чоловік.
Слід згадати керівників навчального закладу, які зробили свій внесок у справу підготовки висококваліфікованих медичних працівників. Як вище зазначалося, першим керівником фельдшерської школи був старший лікар В.А.Силуянов. З 1916р. завідував фельдшерською, а згодом – акушерською школою Михайло Митрофанович Герман.У повоєнні роки очолювали училище такі керівники: 1946 – 51рр. – Ульянцев Дмитро Іванович, 1952 – 57рр. – Рожнов Степан Іванович, військовий лікар, учасник Великої Вітчизняної війни, 1957 – 59рр. – Руденко Микола Федорович, 1959 – 62рр. – Гуменний Володимир Савелійович.
З 1962 по 1981рр. директор училища Братчук Григорій Іванович розпочав утвердження медучилища як багатопрофільного навчального закладу. 1981 – 1983рр. – виконував обов'язки директора Черняк Микола Петрович, який брав активну участь у розробці навчальних планів з різних спеціальностей, табелів норм оснащення кабінетів для медичних училищ України та Радянського Союзу.
1983 – 1994рр. – директором була лікар-педіатр Нікітіна Лідія Романівна, яка продовжила роботу по зміцненню матеріальної бази училища. Саме в цей час було збудовано нове приміщення училища. З жовтня 1994 по березень 1997року директор училища – Трещов Віктор Леонтійович, лікар-отоларинголог, зміцнював творчий потенціал колективу, поглиблював зв'язки з лікувально-профілактичними установами.
З березня 1997 року по теперішній час очолює Херсонський базовий медичний коледж Микола Сергійович Ващук. За роки своєї роботи в ХБМК він провів велику організаційну роботу по створенню матеріально-технічної та науково-методичної бази для підготовки медсестер-бакалаврів, що дало можливість змінити статус навчального закладу.
Рішенням ХІХ сесії 23 скликання № 409 від 26.07.2001р. Обласної ради народних депутатів Херсонське базове медичне училище реорганізовано в Херсонський базовий медичний коледж.
Рішенням ХХVІІІ сесії п'ятого скликання Херсонської обласної ради № 625 від 27.05.2008р. назву Херсонський базовий медичний коледж змінено на Херсонський базовий медичний коледж Херсонської обласної ради.
Згідно з ліцензією МОН України (серія АВ №443084 від 19.01.2009) здійснюється підвищення кваліфікації, спеціалізація молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів і бакалаврів сестринської справи у галузях знань 1201 "Медицина", 1202 "Фармація" з ліцензованим обсягом 2500 осіб на рік.
Колективом закладу проводиться велика робота по забезпеченню навчального процесу комп'ютерною технікою, сучасним наочним обладнанням, літературою, фантомами та тренажерами, введено в дію спортивний комплекс.
Сьогодення висуває нові вимоги до навчальних закладів. Колектив викладачів коледжу вишукує найефективніші методи і форми навчання, втілюючи світовий та власний досвід. Використання матеріальної бази навчального закладу та лікувально-профілактичних установ з урахуванням місцевих умов забезпечує високий рівень підготовки молодших спеціалістів.
Викладачі працюють над написанням навчальних посібників та підручників. Так, К.М.Стрелковський та А.З.Власенко у співавторстві написали підручники для студентів медучилищ і коледжів України з ортодонтії, виготовлення щелепно-лицевих протезів, зуботехнічного матеріалознавства. За останні роки викладачами стоматологічного відділення видані нові підручники: П.С. Фліс, Т.М. Банних "Техніка виготовлення знімних протезів", П.С. Фліс, А.З.Власенко "Технологія виготовлення зубних протезів з використанням керамічних і композитних матеріалів", П.С. Фліс, А.З.Власенко, А.М. Бібік, К.Д. Іожиця "Технологія виготовлення щелепно-лицевих конструкцій". Н.М.Магас була членом колективу авторів підручника з гінекології та акушерства для медичних сестер. А.Ф.Шевченко розробив методичні засади принципу профілізації курсу фізики у медичних училищах. Ним видано навчальний посібник "Фізика" для медичних училищ. У 2008 році вийшов оновлений та доповнений підручник "Медична та біологічна фізика" для студентів-медиків.
Колектив навчального закладу пишається своїми випускниками, які досягли вершин у медичній науці та практиці. Географія їх діяльності – майже всі куточки земної кулі: країни СНД, Південно-Африканська Республіка, Ангола, Кенія, Сомалі, Ємен, Гвінейська Республіка, Австралія, Швеція, Німеччина, Італія і т.д.
Серед випускників: академіки – В.Г.Баранов, П.М.Колбасін, Т.Ф.Шевченко; доктори медичних наук, професори – М.П.Буглак, С.О.Вольвач, Н.О.Великопольська, С.І.Єгоренков, С.І.Черняк, М.М.Ковальов, М.І.Ястреб, В.П.Шуригін, Ю.А.Сухонос; кандидати медичних наук, доценти – М.І.Дяченко, А.М.Бергард, С.І.Коздоба, С.І.Кушнаренко, В.О.Ареф'єв, Ю.М.Рікота, А.Ф.Руденко, А.М.Черняк, Н.І.Шершень, П.І.Юрженко та ін.
Плеяду колишніх студентів коледжу прикрашає ім'я відомого лікаря-космонавта, професора Олега Атькова.
Багато вихованців нашого навчального закладу, продовжуючи свою діяльність у практичній медицині, стали організаторами охорони здоров'я, зокрема: С.М.Долгий, М.М.Корнієнко, Л.В.Бритвин, М.М.Спільний, В.Б.Савченко, В.Г.Булах, В.І.Яковенко, О.В.Соколова, О.М.Братчук, О.Д.Сташенко, А.А.Сафонов, С.Р.Берест, А.П.Юдін, С.І.Кушніренко, О.Ю.Яремченко, І.І.Гаркуша, О.І.Спіріна та ін.
Але головною окрасою випускників коледжу є велика армія молодших спеціалістів – фельдшерів і акушерок, фельдшерів-лаборантів і санітарних фельдшерів, фармацевтів і зубних лікарів, зубних техніків і медичних сестер, які постійно стоять на сторожі охорони народного здоров'я.
За останні роки випуск молодих спеціалістів по Херсонському базовому медичному коледжу складав: 2009 р. – 339 чол., 2010р. – 351 чол., 2011р. –
400 чол., 2012р. – 403 чол. В цілому ж за роки свого існування нашим навчальним закладом підготовлено близько 35 тис. молодших спеціалістів. Іншими словами, більше як 75% медичних працівників середньої ланки Херсонщини – колишні випускники Херсонського базового медичного коледжу.
Вирішення найважливіших стратегічних проблем медичної науки та практики можливе лише за умови забезпечення лікувальних, лікувально-профілактичних та фармацевтичних закладів висококваліфікованими фахівцями, що залежить від організації та діяльності педагогічних колективів вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів І-IV рівнів акредитації.
Саме тому педагогічний колектив Херсонського базового медичного коледжу поставив собі за мету працювати над вирішенням проблеми: "Управління процесом формування особистості молодого фахівця з метою забезпечення висококваліфікованої лікувально-профілактичної роботи серед громадян України". А вдячні відгуки пацієнтів говорять про те, що наші вихованці з честю несуть звання "людей в білих халатах".
Підготували:
М.П. Черняк,
колишній заступник директора
з навчальної роботи, виконуючий обов'язки директора
Херсонського базового медичного училища у 1981-1983 рр.
О.А.Тищенко,
заступник директора з навчальної роботи
Херсонського базового медичного коледжу
Херсонської обласної ради
