medcollege

Индекс материала
Історія коледжу
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Страница 5
Все страницы

Перший випуск фельдшерів відбувся у 1876 році (10 чоловік).

Майже одночасно з відкриттям фельдшерської школи, а саме у вересні
1784 року, губернське земство відкрило у Херсоні, при земській лікарні, повивальний інститут, з метою забезпечення населення повітів спеціально підготовленими акушерками. Однак, тоді було здійснено лише один випуск. Наступний прийом акушерок відбувся вже у 1906 році.

Серед жителів міста, медичних працівників та прогресивних членів земської Управи особливою повагою користувалося ім'я видатного англійського філантропа і гуманіста Джона Говарда, діяльність якого була пов'язана з Херсоном. У фельдшерській школі, як заповіт Джона Говарда, запроваджувалось для підготовки до практичної діяльності, крім практики в лікарні, посилання учнів 3 і 4 класу на боротьбу з епідеміями та на літо – до повітових лікарень для участі в лікувальній роботі та надання допомоги місцевому населенню.

Третій випуск відбувся достроково, у січні 1878 року, у зв'язку з російсько-турецькою війною. Всі сім випускників – Зайцев, Іванченко, Іліонсо, Коротченко, Робінер, Тюрін і Філіппов – поступили служити фельдшерами на театр бойових дій від товариства Червоного Хреста і одержали нагороди (орден Червоного Хреста та медалі). Відгуки керівництва про них та їх діяльність були схвальними, бо „сенс їх подвижництва полягав у допомозі всім пораненим і хворим, незалежно від майнового, соціального стану та віросповідання".

До 1901 року в фельдшерську школу приймались особи всіх звань і станів, до того ж, приїжджі з інших губерній користувались однаковими правами з мешканцями Херсонської губернії.

З 1901 року під час прийому до школи перевага віддається уродженцям і постійним мешканцям Херсонської губернії. В 1903/04 рр. із 109 вихованців школи лише 18 було з інших губерній. Більшість учнів школи вчилася за свій кошт і проживала або у родичів, або на приватних квартирах. Стипендіатів було мало. Найбіднішим вихованцям педагогічна рада школи призначала допомогу з тих коштів, що видавались губернським земством для потреб студентів. Найвищий розмір допомоги на рік був 40 крб., найнижчий – 5 крб.

Матеріальна незабезпеченість вихованців та їх тривале перебування в школі в дні занять спонукало педагогічну раду школи організувати для них безкоштовні сніданки.

Теоретичні заняття школи йшли згідно існуючим, загальним для всіх фельдшерських шкіл, правилам. Щодо практичних занять, то з 1903/04 навчального року лише учні 4-го класу залучалися до роботи в лікарні, амбулаторії, аптеці. Вечірні заняття з учнями школи були відмінені; учні вводились до палат групами, на розсуд викладачів, коли останні вважали це можливим і зручним. В аптеці практичні заняття проходили 3 рази на тиждень і з учнями 3-х класів, як передбачалося програмою.

Значна кількість випускників школи та учнів старших класів брала участь у революційному русі. До речі, фельдшерський рух, який одержав широкий відгук і підтримку в багатьох губерніях Росії, зародився на Херсонщині. Відкритим і всебічно обґрунтованим протестом проти всіх форм гноблення, які терпіли фельдшери Херсонщини, була публікація цікавої брошури М.П.Мартиненка – колишнього випускника Херсонської фельдшерської школи, який працював тоді в одному з повітів губернії.

У кінці ХІХ на початку ХХ ст. значно зріс приплив населення до Херсонської губернії, яке йшло сюди в пошуках заробітків. Бідність, жебрацтво, скупченість та контакти міського населення з іноземними моряками в Херсонському порту призводили до спалахів інфекційних захворювань: холери, дизентерії, тифу і т.д. Це змусило земську Управу дозволити збільшення обсягу прийому учнів до фельдшерської школи.

У серпні 1914 року почалася перша світова війна. Фельдшерська школа з напіввійськовими порядками переводиться майже на військове становище. Відмінено канікули. Заняття проводилися протягом всього року. Частину учнів було призвано на фронт, але учням 1894-1897 років народження надавалася відстрочка для закінчення школи.

Для добре встигаючих учнів відміняються перевідні іспити, ще суворішим став дисциплінарний режим. За кожне невдало сказане слово, за виявлення незадоволення існуючим станом, пропуски уроків Закону Божого, неуспішність з двох дисциплін учні відраховувались зі школи і відправлялися на фронт.